Особливості передачі національно-культурних реалій при перекладі

---

                                               ЗМІСТ

     ВСТУП………………………………………………………………………..3
     РОЗДІЛ  І  ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕАЛІЇ ЯК НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО КОМПОНЕНТА ПРИ ПЕРЕКЛАДІ……………………......6 
     1.1 Проблема передачі національної своєрідності твору мовою
перекладу...............................................................................................................6
     1.2 Лексико-семантичні особливості мовних реалій………………………8
     1.3 Структурно-конотативна реалія як перекладознавча категорія……….....................................................................................................15
     РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ РЕАЛІЙ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ..........................................................................................................20
     2.1Застосування транскрипції та гіперонімічного перейменування при перекладі………………………………………………………………………....20
     2.2 Використання методів міжмовної транспозиції на конотативному рівні, калькування, комбінованої реномінації та контекстуального тлумачення реалій при перекладі…………………………………………….........................26
     ВИСНОВКИ………………………………………………………………......31
     СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..33

                                                     ВСТУП

     При перекладі з однієї мови на іншу перекладачі та мовці стикаються з реаліями – лексичними одиницями, що не мають еквівалентів за межами будь-якої мови. Саме тому на сучасному етапі розвитку перекладознавчої науки головною умовою адекватного перекладу з однієї мови на іншу дослідники називають досконале і глибоке знання національно маркованих найменувань. Як зазначає Виноградов В.С., „ людина, що перекладає з однієї мови на іншу , повинна завжди усвідомлювати розбіжності у культурному тлі, представленому цими мовами ” [7, 93].
     Національно-культурний компонент у лексиці завжди виступає як стильотворчий засіб, що відбиває національні особливості описуваного народу, а національно маркована лексика історичного твору тим більше є стилістично забарвленою, бо історизми належать до експліцитно вираженої стилістичної категорії. У будь-якому випадку в мові перекладу національно-специфічні найменування набувають ще більшої експресивної ваги, посилюють стилістичний потенціал, ніж у мові оригіналу.
   Актуальність теми дослідження. Під час інтерв'ю у редакції журналу „ Всесвіт ” видатний канадський перекладач Джон Вір якось зізнався:   „  Радять     мені      продовжити        перекладання     „    Енеїди   ”
І. Котляревського. Колись я зробив чималий шмат, а потім відклав, не змігши подолати такої перешкоди як реалії ” [9, 192]. Така проблематика, зокрема, актуальна і тепер, коли семасіологія звертає все більшу увагу на культурну зумовленість змістового плану мовних одиниць, а їхню історичну, соціальну, етнічну співвіднесеність з нормами певної національної культури.
     Реалії не тільки надзвичайно складні для перекладу, для розуміння перекладної літератури. Принцип відтворення семантико-стилістичних функції реалій мови-джерела засобами цільової мови суттєві і в формуванні концепції художнього перекладу в історичному аспекті, бо від того, як поведеться перекладач з реаліями, чи не найбільшою мірою залежить, що вийде з-під його пера: переклад чи переспів, наслідування, травестія чи навіть пародія (наприклад, козак Еней у травестії І. Котляревського ). Саме тому, стосовно реалії, є певна різниця між перекладною літературою, від якої вимагається абсолютна вірність при передачі, і рідною на чужоземну тематику, де вимоги  є меншими.
     Актуальність проблеми зумовлює вибір теми дослідження: „Особливості передачі національно-культурних реалій при перекладі”.
     Об'єктом дослідження є особливості передачі національно-культурних реалій при перекладі.
     Предметом дослідження є мовні реалії української та англійської мов.
     Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні поняття „ реалії” у сучасному перекладознавстві та визначення трансляційного перейменування реалій на прикладі української та англійської мов.
     Мета дослідження передбачає розв'язання наступних завдань:
• дослідити значення реалій як національно-культурного компонента при перекладі;
• з'ясувати проблеми перекладу реалій;
• з'ясувати лексико-семантичні та структурно-конотативні особливості реалій;
• дослідити основні способи передачі реалій при перекладі на основі перекладознавчих праць;
     Теоретична значущість дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані у майбутніх дослідженнях проблем передачі національно-культурного компонента при перекладі.
     Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
     У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, актуальність, мета і завдання, об'єкт, предмет та теоретична значущість дослідження.
     У першому розділі подаються основні характеристики мовних реалій як національно-культурного компонента при перекладі.
     У другому розділі досліджуються основні способи  трансляційної передачі реалій при перекладі української та англійської мов.
     У висновках підсумовуються результати дослідження реалій як національно маркованої лексики.