Аналогія в кримінальному праві і процесі України

---

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ПРОГАЛИН В ПРАВІ…………………………………………………………………………….6
1.1. Причини виникнення прогалини в праві………………………..6
1.2. Загальні закономірності усунення прогалини в праві…………10

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ АНАЛОГІЇ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ…………………………………………...23
2.1. Теоретичні основи подолання прогалин у кримінально-процесуальному праві………………………………………………………….23
2.2. Практичні аспекти подолання прогалин у кримінальному процесі……………………………………………………………………………30

РОЗДІЛ 3. ПРИНЦИП ЗАБОРОНИ АНАЛОГІЇ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА…................42

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...61

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……….65

ВСТУП
Актуальність дослідження. Активна нормотворчість, властива сучасному періоду проведення правової реформи, все ж таки об’єктивно не в змозі врахувати різноманіття суспільних відносин, що вимагають правового регулювання. Тому в правозастосовній практиці можливі ситуації повної або часткової відсутності в чинному законодавстві правових норм, спрямованих на врегулювання тих або інших суспільних відносин, тобто виникнення прогалин. Дана проблема вирішується в кримінально-процесуальному праві за допомогою аналогії. Проте, слід зазначити, законодавством України не допускається застосування аналогії в кримінальному праві.
Дослідженню підстав та порядку використання аналогії приділяло уваги багато науковців. Проте дослідження цих вчених ще далеко не вичерпали питання, що виникають перед правозастосувачами, пов’язані із застосуванням аналогії й у кримінальному судочинстві. В умовах побудови правової держави, становлення нового масштабу праворозуміння, активного реформування системи судочинства на безпосереднє вирішення або переосмислення ще чекає цілий ряд проблем. Для їх розв’язання  і необхідно проводити теоретичні дослідження, щоб врахувати їх результати для застосування в практичній діяльності.
Метою роботи є аналіз юридичних аспектів інституту аналогії в кримінальному судочинстві й на прикладах з правозастосовної практики виробити теоретичні й практичні рекомендації, а також критерії законного і обґрунтованого застосування аналогії в кримінальному процесі.
Для вирішення поставленої мети були поставлені наступні завдання:
– встановлення поняття та причин прогалин в праві;
– аналіз способів усунення прогалин в праві;
– вивчення теоретичних основ подолання прогалин у кримінально-процесуальному процесі;
– виявлення практичних аспектів подолання прогалин у кримінальному процесі при правозастосовній діяльності;
– дослідження можливості застосування аналогії в кримінальному праві.
Об’єктом дослідження виступають кримінально-процесуальні правові норми, що виникають та реалізовуються в процесі подолання прогалин в кримінальному процесі за допомогою аналогії.
Предметом роботи є правові проблеми, що виникають при подоланні прогалин у кримінально-процесуальному праві шляхом застосування аналогії та дослідження можливості застосування аналогії в кримінальному праві.
 Методи, використані під час роботи. Під час написання дипломної роботи було використано наступні методи: метод дослідження законодавчої бази України з питань наявності прогалин у кримінально-процесуального законодавства; метод вивчення статистичної звітності судів та інших правоохоронних органів України по окремих справах, що виникають у разі подолання прогалин шляхом застосування аналогії; метод вивчення праць вчених-юристів, які займалися вивченням питання застосування аналогії у кримінальному процесі; історико-хронологічний метод; логічний метод; описовий метод; порівняльний метод; проблемно-тематичний метод; системно-структурний метод; метод синтезу та систематизації опрацьованого теоретичного та практичного матеріалу.
Огляд використаних джерел. При дослідженні питання щодо подолання прогалин кримінально-процесуального законодавство шляхом застосування аналогії були дослідженні наступні нормативно-правові акти: Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Кримінальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України. Також досліджувалася судова практика при вирішенні кримінальних справ. Зокрема, у роботі використані Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів».
Дане питання досліджувалося також і в теоретичних розробках науковців. Так, вагомий внесок у розробку проблематики аналогії внесли представники загальної теорії держави і права: С.С.  Алексеев,    С.М.    Братусь, A.В. Венгеров,    В.Н.    Карташов, B.В. Лазарев, В.І. Леушин, П.О. Недбайло, А.С.Пиголкін та інші. До них зверталися і представники кримінального і цивільного права: В.І. Акимов, А.К. Безіна, Я.М. Брайнін, С.І. Вільнянський, Ю.X. Калмиков, А.П. Коренєв, А.А. Мельников, С.В. Поленіна, М.Д. Шаргородський, М.Б. Штейнгардт та інші. Питання застосування аналогії в кримінальному судочинстві були предметом дослідження відомих учених-процесуалістів М.М. Гродзинського, П.С Елькінд, М.М. Полянського, Р.Д. Рахунова, М.С. Строговича і деяких інших.
Структура роботи має наступний вигляд: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та літератури. У першому розділі досліджуються загальні поняття та причини прогалин в праві та способи усунення прогалин в праві. Другий розділ присвячений встановленню теоретичних основ подолання прогалин у кримінально-процесуальному праві та виявлення практичних аспектів подолання прогалин у кримінальному процесі.  В третьому розділі аналізується принцип заборони аналогії при застосуванні кримінального законодавства. У висновках підбитті результати дослідження та відображенні практичні рекомендації щодо застосування аналогії та подолання прогалин у кримінальному судочинстві.